Будь-якій структурі, якою б потужною і мобільною вона не була, не під силу долати всі житейські бар’єри – все-таки один в полі не воїн. Є такі справи, які можна зрушити з місця тільки спільними зусиллями. Тут і приходять на виручку соціальні партнери. Список партнерів у Федерації профспілок Кіровоградської області солідний і, головне, він не мертвий, а діючий. З кожним давно вибудувалися ділові взаємини. Наприклад, за окремою угодою формуються контакти між ФПО і головним управлінням Пенсійного фонду України в області. Здається, що може бути спільного у профспілок і Пенсійного фонду? (Одні захищають працюючий люд, а інші – опікуються ветеранами праці). Та це лише на перший погляд їхні шляхи не перетинаються, насправді у багатьох питаннях профспілкам і управлінню Пенсійного фонду треба триматися за руки, адже і одні, і інші переймаються рівнем зарплати, її легалізацією, своєчасністю виплати, тобто їх однаково турбує і сьогоднішній день працівника, і завтрашній.

В чому полягає співпраця ФПО і головного управління Пенсійного фонду? Яка користь від неї? Чи відчувають її соціальні партнери? На ці запитання відповідають Голова ФПО Олександра Залевська і начальник головного управління ПФУ в області Людмила Поліщук.

- Співпраця наша витікає з тих основних завдань, які стоять і перед Пенсійним фондом України, і перед профспілками, це дотримання законодавства про оплату праці, тому що наші основні надходження коштів (майже 97 відсотків) є відрахуваннями від зарплати. Тобто, оплата праці, як кажуть в усіх аспектах – це та ділянка роботи, де ми працюємо разом з профспілками. Вже протягом багатьох років діє угода про співпрацю між головним управлінням Пенсійного фонду в області, ФПО та організацією роботодавців – це наш внутрішній кодекс, за яким будуємо взаємини, виписуємо зобов’язання. Олександра Василівна Залевська є членом колегії головного управління ПФУ в області – на цьому колегіальному зібранні вирішуються всі доленосні питання, в тому числі і з оплати праці. І засідання за круглим столом, і інші спільні заходи дають свої позитивні результати. В першу чергу і нас, і профспілки турбують питання мінімальної зарплати, тому що для призначення пенсії, для зарахування страхового стажу застрахована особа повинна сплатити до Пенсійного фонду не менше мінімального розміру (внесена мінімальна зарплата дає коефіцієнт страхового стажу, а це є один з чинників у призначенні пенсії).

Що з цією метою ми робимо? В першу чергу свої зусилля спрямовуємо на підвищення рівня оплати праці та її легалізації. В минулому році, наприклад, на території області було легалізовано більше двох тисяч робочих місць, а вже в першому півріччі 2009 року – понад тисячу. Починаючи з 1999 року, для призначення пенсії беруться тільки дані, які зафіксовані по застрахованій особі за звітністю персоніфікованого обліку. Так от, на початок цієї роботи у нас було 37 відсотків застрахованих осіб, які отримували менше мінімальної зарплати, а на сьогодні ми їх маємо 22 відсотки. І в цьому напрямку у нас робота продовжується – та інформаційно-роз’яснювальна робота, яку ми проводимо серед населення дає свої плюси. Велику підмогу у цьому напрямку надають профспілки, які виборюють рівень зарплати через колективні договори. Крім того, сьогодні працюємо і в питаннях новітніх технологій. Якщо раніше ми направляли листи кожній застрахованій особі про рівень перерахованих коштів до бюджету Пенсійного фонду, які підуть їм у зарахування майбутньої пенсійної виплати, то сьогодні кожен може піти в інформаційні кіоски, які знаходяться у територіальних управліннях, і отримати інформацію, скільки роботодавець перерахував коштів на конкретного працівника і який страховий стаж буде йому зараховано. Нарахувати зарплату – це одне питання, а для того, щоб кошти були зараховані на майбутню пенсію, треба їх перераховувати до бюджету Пенсійного фонду. Якщо те чи інше підприємство має борги перед Пенсійним фондом, то відповідно люди не мають зарахування страхового стажу. У нас є такі підприємства, у яких людям зараховано страховий стаж по червень-липень 2004 року, відповідно несплата внесків до ПФУ не дає підстави нараховувати їм пенсію. Якщо говорити в цілому по боргах . то вони складають 13,8 відсотка – це ті підприємства, які працюють, нараховують зарплату (вони можуть її сплачувати чи не сплачувати), але відрахування до нашого бюджету не відбулися.

Нещодавно ми з Олександрою Василівною брали участь у виїзному засіданні обласної комісії з погашення боргів із зарплати. Ми обоє виступали і ділилися своїм баченням виходу із ситуації, розповіли, що втрачають пенсіонери. Вони пропрацювали на підприємствах все життя, створювали і розвивали виробництво, а коли прийшов час, щоб суспільство віддало їм те, що заробили, знаходяться такі горе-керівники, які не виконують свої зобов'язання перед Пенсійним фондом, а значить перед своїми пенсіонерами. До речі, в Олександрії, де відбулося засідання комісії, маємо найбільших боржники – тільки по ОФ ЗАТ “Енерговугілля” борг перед ПФУ складає 19 млн.грн. Хочу сказати, що всі суми боргу сьогодні охоплені заходами примусового стягнення. Але і застраховані особи не повинні стояти осторонь своєї майбутньої пенсії. Вони мають повне право запитати у роботодавця, де їхні гроші, чому він не сплачує за них внески до Пенсійного фонду? Олександрійським підприємствам було присвячене і засідання за круглим столом, яке ми проводили разом з ФПО. Ми проаналізували ситуацію і сформулювали пропозиції до КМУ – борговий вузол врешті треба розв'язувати. Що іще нас турбує? Призначення пільгових пенсій. Є чимало випадків, коли люди не можуть надати уточнюючі довідки, які є обов'язковими при призначенні пільгової пенсії. Тому у головному управлінні створена відповідна комісія, до складу якої входять і представники профспілок, на засіданнях якої разом вирішуємо, підтверджувати чи не підтверджувати пільговий стаж. Тобто, наша співпраця відбувається постійно, на перший погляд вона може здатися непомітною, але ми задоволені, що і нам є кому підставити плече, і ми можемо стати у пригоді своїм партнерам. І профспілки, і Пенсійний фонд працюють на одне, аби люди отримували зарплату з дотриманням законодавства, а ще мають знати, що, збільшуючи розмір платні і коефіцієнту, вони можуть розраховувати на відповідну пенсію.

Олександра Залевська:

- Пенсійний фонд – це партнер не для галочки. Ми з ним зв'язані спільною метою, адже пенсія формується не на фіналі трудового життя, а на його старті, з першого кроку, коли людина починає працювати. На жаль, сьогодні чимало молодих людей цього не розуміють і думають: встигнемо ще заробити пенсію. Скільки таких випадків, коли укладають трудові договори без будь-яких гарантій або взагалі працюють без трудових книжок! Люди не замислюються, що вік такий короткий і непомітно підкрадеться той рубіж, коли треба оформляти пенсію. Раніше людина, яка мала запис у трудовій книжці, не мала ніяких проблем, аби оформити пенсію. Сьогодні все змінилося - почався персоніфікований облік і буквально з першого трудового дня починає накопичуватися страховий стаж і зарплата, за якою потім нараховуватиметься пенсія. Хочу підкреслити, що профспілки, їх об'єднання беруть участь в управлінні державним соціальним страхуванням як представники застрахованих осіб. Тобто, сьогодні кожна працююча людина застрахована у Пенсійному фонді, в якому ми представляємо її інтереси. Я, як член правління, часто порушую актуальні проблеми, з якими звертаються представники трудових колективів. До речі, профспілкові комітети на місцях – на підприємствах, в організаціях здійснюють контроль за підготовкою і поданням роботодавцем документів, необхідних для призначення пенсії працівникам і членам їх сімей. Працівники управління Пенсійного фонду йдуть назустріч людям і допомагають вибрати кращі роки для нарахування пенсії, але бухгалтери на підприємствах не завжди відгукуються з тим, щоб знайти потрібні дані і підготувати довідку. Куди тоді йдуть люди? У профспілкові комітети. І голова профкому наполягає на тому, щоб йому вибрали роки , де була краща зарплата.

Нашу співпрацю з головним управлінням ПФУ профспілки вбачають з фундаменту – з питань оплати праці, бо, як сказала Людмила Петрівна, із зарплати формується майбутня пенсія. Будучи на правлінні, інформую його членів про дії профспілок щодо забезпечення гарантій з оплати праці, що є галузеві угоди з відповідними нормами оплати праці. Пенсійний фонд детально перевіряє і рівень заробітку, і його нарахування, і своєчасність виплати, тож ми зацікавлені, щоб його працівники були на нашому боці саме в дотриманні законодавства з питань оплати праці, щоб норми галузевої угоди обов'язково дотримувалися. І в цих питаннях Пенсійний фонд – наш надійний союзник. На жаль, роботодавці, особливо у період кризи, не мають великого бажання поділитися з працівниками прибутком – придумують різні оборудки, аби заплатити людині менше, аби відправити у безоплатні відпустки. Наведу приклад, На ВАТ “Віра-сервіс” випхали людей за двері і ні копійки. Тільки профком заявив про це порушення, тут же повідомляють про скорочення 30 відсотків працюючих. Роботодавці вперто не розуміють, що криза мине, а кадри вони втратять, бо їх треба берегти, як зіницю ока. Ми націлюємо профкоми, аби вони не дозволяли роботодавцям творити самодіяльність і чітко відслідковували не тільки рівень оплати праці, а й відрахування до Пенсійного фонду. Навіть якщо людей переводять на неповний робочий день чи тиждень, відрахування мають проводитися.

На мій погляд, багато користі дають спільні заходи – ми провели ряд засідань за круглим столом, в якому брали участь зацікавлені сторонни. Знаєте, скільки ідей і пропозицій народжується на них! Наприклад, порушили проблему села, точніше, сезонної роботи аграріїв. Влітку вони працюють по 12-14 годин, а взимку сидять без роботи – у кращому разі їх візьмуть на облік у службу зайнятості, тоді хоч стаж зарахується, а здебільшого, цей період людина губить. Отож ми ставимо перед урядом питання розібратися зі стажем селянина. Чому йому цей літній понаднормовий робочий час і заробіток не розподілити на рік? Ми зіткнулися і з такою проблемою: людина працює, зарплату одержує і вірить, що роботодавець з нею чесний, робить за неї відрахування до Пенсійного фонду, а насправді не завжди керівник виконує свої зобов'язання. Це дуже добре, що будуть інформаційні кіоски в управліннях і люди зможуть бачити, що робиться з їхніми накопиченнями, чи перераховують роботодавці обов'язкові внески? На жаль, ми зустрічаємося з такими випадками, коли людині треба оформлятися на пенсію, а у неї у перерахуваннях прочерки. Чим їй допомогти? Суди не визнають ці спори як такі, що стосуються трудових відносин, тому ми переговорили з головним управлінням і вирішили вносити такий пункт у колективний договір, щоб потім ставити питання у суді про невиконання його норм. В суд, звичайно, і так можна подавати, але якщо це не трудовий спір, то людині доведеться викласти певну суму. Ось такі питання підкидає життя і дуже добре, що у нас є такий партнер, який розуміє з півслова і з яким ми завжди знаходимо вихід.

Хочу сказати, що ми тісніше почали працювати і з роботодавцями (наша угода про співпрацю укладена між профспілками, головним управлінням ПФУ і роботодавцями) – в питаннях збереження кадрів, оплати праці, переконуємо їх в тому, що якісна робоча сила дешевою не буває. Потихенько у нас вимальовуються нормальні партнерські взаємини. Якщо не складається мирний діалог, доводиться звертатися до суду, де захищаємо інтереси застрахованих осіб. Ми вже маємо досвід цієї роботи – це тисячі виграних справ, головне, люди не повинні боятись і мати бажання захищати своє право на той же заробіток. А відстоюючи сьогоднішню зарплату, ми дбаємо одночасно і про майбутню пенсію.