Версия для печати

Заслужена державна нагорода за самовіддану працю

Довгими, заплутаними стежками стелиться людська життєва дорога – крізь сонячні луки любові та щастя, крізь непролазні нетрі смутку і печалі, крізь випробування, поразки і перемоги… І перетинають її траєкторії інших доль, завжди залишаючи по собі слід. Та підсумками життя і діяльності є відзнака щоденної роботи тими людьми, з якими працюєш, які шукають і знаходять у тобі підтримку у непростих життєвих ситуаціях. Але особливо почесно для людини отримати відзнаку її діяльності з боку держави.

У січні 2009 року до Дня Соборності України Указом Президента було відзначено роботу начальника головного управління Фонду в області Людмили Петрівни Поліщук – присвоєно звання «Заслужений працівник соціальної сфери України». Це почесне звання – «Заслужений працівник соціальної сфери України» - не просто нагорода, а результат довгої і напруженої праці та чіткої організації усіх внутрішніх резервів задля особливої і благородної місії – служіння людям.

Ця державна нагорода не є першою – за значний особистий внесок у виконанні завдань, покладених на органи Пенсійного фонду України, зразкове виконання службових обов’язків, високий професіоналізм та до Дня працівників соціальної сфери у 2007 році Людмила Петрівна була нагороджена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Такі високі відзнаки діяльності начальника головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, як каже сама Людмила Петрівна, – це не лише її особисте надбання, уміння забезпечити налагоджену роботу розгалуженого механізму Фонду в області, це – результат роботи усіх управлінь в області, відзначення досягнень і успіхів у праці кожного працівника системи. Тому, приймаючи вітання від колег, начальник головного управління висловила щиру подяку за роботу і за нагороду як вияв високої оцінки тих результатів, яких на сьогодні досягли органи Пенсійного фонду в області.

За 15 з половиною років роботи в органах Пенсійного фонду України Людмила Петрівна – ця незбагненна, невгамовна жінка, мудрий керівник та професіонал своєї справи – перетворила ті турботи і радості, якими живе потужний організм Пенсійного фонду, на особисті радості і турботи. Починаючи від найменших проблем і досягнень у діяльності усіх структурних ланок Фонду по області та закінчуючи особистісними надбаннями, «талантами» практично кожного співробітника головного управління і кожного керівника підвідомчих управлінь.

Тим, хто знає її близько, це не здається дивним, адже Людмила Петрівна живе і дихає своєю роботою. Пройшла усі щаблі, професійні сходинки, починаючи від провідного інспектора районного відділу Фонду і дотепер – до посади начальника головного управління Фонду в області. І у цьому становленні їй супроводжували витримка, доскональне знання своєї справи і велике бажання працювати. Іноді складається враження, що Людмила Петрівна і не відпочиває ніколи – притаманна їй якась дивна невтомність, невичерпна енергія, уміння швидко і професійно знаходити вірні рішення. А ще приємно вражає її уміння знаходити спільну мову з людьми – будь то відвідувачі, що приходять на особистий прийом, а чи працівники управління із нагальними справами, і це тому, що людина для неї – перш за все.

Пенсійний фонд та кожен працівник системи в області – це її улюблене «дітище». Свій колектив вона любить по-справжньому. Хто з радістю, а хто і з бідою, за допомогою у вирішенні будь-яких питань: і професійних, і особистих приходять до неї працівники, і до кожного у неї знайдеться час і добре слово.

Людмила Петрівна із тієї категорії людей, які поширюють на оточуючих свій магнетизм, яких просто неможливо не помітити. Із тих, наших, суто українських – сильних, величних і владних. Навколо таких людей неначе обертається світ, життя підпорядковане правилам і ритму їх могутньої натури.

І ця сила поширюється перш за все на професійну діяльність. За час роботи на посаді начальника головного управління (а обійняла цю посаду Людмила Петрівна у вересні 2006 року) значно покращилася організація роботи управлінь Фонду, кожен працівник став більш відповідально ставитися до покладених обов’язків - без сумніву, спрацьовує високий рівень авторитету начальника головного управління. Відбувається постійне збільшення кількості платників до Фонду, надходження власних коштів, виконання планових завдань по наповненню бюджету Фонду. І потрібно бачити, як світяться щирою радістю обличчя працівників та пробігає кабінетами стишене «Ура!», коли в кінці місяця – переможно звучить: план виконано! В такі миті непідробну, щиру причетність до спільної справи відчуває кожен, хто працює пліч-о-пліч, хто горить своєю роботою, хто небайдужий до такої великої та відповідальної роботи, яку проводить Пенсійний фонд. І звичайно, велика заслуга в цьому Людмили Петрівни з її великим організаторським талантом, професійним досвідом та життєвою мудрістю.

Варто відмітити, що перебуваючи на посаді керівника головного управління Людмила Петрівна великий акцент ставить на посиленні співпраці із органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, із соціальними партнерами, справедливо зауважуючи, що лише спільними зусиллями можна подолати ті критичні, на перший погляд, проблеми, які нерідко виникають у роботі.

Як турботливий керівник, вона дбає також і про покращення умов праці та виробничого побуту своїх працівників, і саме тому вона зробила усе необхідне, щоб Пенсійний фонд в області мав свій дім – на початку листопада 2007 року головне управління переїхало до нового власного приміщення. І важливим є те, що на сьогодні 12 управлінь Фонду в області забезпечені власними приміщеннями, а питання по 5 управліннях знаходяться на остаточній стадії вирішення. І це лише початок – на меті досягнення повного забезпечення управлінь власними приміщеннями для того, щоб із більшою віддачею та якомога краще забезпечити рівень обслуговування пенсіонерів області по наданню соціальних послуг, прийому громадян, забезпеченню їх інформаційних потреб.

Для Людмили Петрівни робота із людьми була і залишається основним критерієм у роботі, на неї вона повсякчас націлює усіх працівників системи органів Фонду в області. А ще не останнє місце займає і уміння організувати роботу – як свою, так і підлеглих – на цьому неодноразово наголошує начальник головного управління.

Не менш важливим завданням є забезпечення якісного та повного обслуговування громадян, що звертаються до управлінь за допомогою у вирішенні тих чи інших питань пенсійного забезпечення. Серед пріоритетних – питання подальшого впровадження інформаційних технологій, розширення мережі програмно-технічного устаткування, що дасть змогу охопити інформаційною мережею якомога більшу кількість населення області, спростить шляхи здійснення зв’язку «Пенсійний фонд – громадянин».